Моє життя – повстання у раю.
Здавалося б, чого ще треба?
Та я постійно опиняюсь на краю,
Бо нагорі мені не видно неба.
Я не знаходжу місця на землі,
Не можу прикидатися своєю.
Шукаю спокою в чужій оселі
І далі йду. Пливу за течією.
Куди податись? В пекло? Я не знаю.
До зустрічі з чортами не готова.
Тож краще повернутися до раю,
Знайти нарешті з Богом спільну мову.
.
