(З циклу історичних портретів)
Князь Лев на старість теж монахував.
Душа сум`ятна прагла одкровення.
В молитвах ревних чарою спасення
сотала с в і т л о сива голова.
Христа розп`ято ... Ідоли падуть ...
Криниці задихаються змілілі.
Життя як ватра: в кожнім божім ділі
твій Дух, мов іскру, ангели несуть.
Оступишся на п`ядь -- провалля, хащі,
вся гадь земна рамена обів`є ...
Коли у серці Бог -- ми не пропащі,
і брат з лукавства ближнього не вб`є,
на міжусобну бойню не прикличе
родів слов`янських княжих отрочат ...
Є правий Суд і є всевишнє Віче,
і є Петро з ключами біля чат ...
... Вартує лев у княжім передмісті ...
(Вдаряє пам`ять, наче сталь дзвінка!)
Гінці несуть у двір від Бели вісті ...
Констанції пошлюблена рука ...
А далі -- вир: все татарва, ятв`яги,
пожежа в Холмі, тиха смерть Шварна́ ...
Данилова спонука до відваги,
до лицарства, до честі знамена ...
Та на вазі -- супроти злої січі,
де Куремса стоїть і Бурундай,
Данило й Лев у ризі Будівничій --
на хліб і сіль, на спільний коровай!
... У Лаврові вечірню віддзвонили.
Наповнені потири золоті:
в путі несповідимій до могили
нас мироносять ангели святі.
Кончина тіла -- не бліда константа
недосконалих пошуків земних ...
Осяяння могучого таланту,
звитяжних здравниць, тембрів голосних ...
Суть воїна і мужа, і привідці --
се отчий дім, зелена отча твердь,
глибінь прозора отчої криниці,
тоді -- в и с о к а, б л а г о р о д н а смерть!
... Констанціє ... (Останні поривання.
Остання при житті відкрита суть.
Останній спалах с в і т л о г о кохання ...)
... Твій Дух, мов іскру, ангели несуть.
-----------------------------------------
* Лаврів -- місцевість у Старосамбірщині. У Спаському
монастирі князь Лев Данилович провів три останні роки
життя. Помер 1301 року. Похований там же.
(Зі збірки "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2008)
Дуже сильний вірш!
Ви так майстерно зуміли передати бурхливе життя Лева, трагічні події тих літ, коли йому випало жити. Грізні тіні татарських воєначальників Куремси і Бурундая тривожать не лише пам'ять старого князя, але і читача, який пригадує, як довелося могутньому Данилу, якого зрадили союзникі, рятувати свої землі від нової навали перемовинами, приймаючі тяжкі умови миру, попри те, що Курему він встиг перемогти і сам юний тоді Лев визволив від татар Києв. І так добре, коли могутні володарі звертаються до Господа, розуміли, що головне це духовне, а не матеріальне. Можливо тому і відроджувалася наша Батьківщина після усіх навал, бо душа безсмертна, а про душу наша предкі дбали. Додаю у обране цей вірш.