Пам"ятаєш, тебе я кохала,
Лиш про тебе плекала думки
І до серця твого прокладала
Обережно короткі стежки.
Моя юність тебе повивала
І мій голос дзвенів, мов струмок.
Я для тебе веселкою стала,
Ти для мене став світлом зірок.
Літо ніжними барвами грало,
Соловейко всю ніч щебетав.
Мов троянда любов розквітала,
Пелюстки вітерець обривав.
Я кохала, безмежно кохала,
Піднялась аж до самих зірок!
Та до іншої, не до мене,
Ти зробив свій омріяний крок.
Що ж, не склалося, не судилось,
Доля в кожного різна, своя,
Тільки спогади теплі лишились,
А в них посмішка ніжна твоя.
