напівживі вікна квартир
хтось гасить-вмикає світло
я вбита від власних сатир
розчинена подихом вітру
напівживі стони доріг
напівживий стукіт асфальту
а я розчиняюсь, як дим
вдихаю цю тишу. а варто?
напівжива ніч за вікном
напівживий запах тютюну
думки, що покриті вапном
хотіли вернутися в юність
тут все зі словом "напів"
тут все ще пробує жити
а ти мене так й не допив
дозволив собі відпустити
ти мовчки дозволив іти
ти мовчки звів всі рахунки
якого біса ти вже не ти?
та спали ці кляті лаштунки!
і знову ця ніч за вікном
і знову ця тиша вбиває
все знову залите вином
та як же воно виживає?
