Кум Петро та кум Іван
Подались на риболовлю,
Повставали дуже рано,
Хробаків вже накопали.
І вудки на плечі взявши,
До кишень сала напхавши,
До води пішли притьмом,
І розмотують бігом
Свої вудочки новенькі,
Сало дістають з кишені,
Та плящину й огірок.
-Ну, братан, давай за кльов.
Де одна, там була друга,
Два куми так напились,
Що й про вудочки забули,
"Задихнулись" хробаки.
На село спустився вечір,
А кумів усе нема,
Місяць виплива на небі,
Тихо зорі миготять.
Здалеку десь чути пісню,
З риболовлі йдуть куми,
Кум Петро в одній білизні,
Десь поділися штани.
Повіва легенько вітер,
Кум Іван в одних трусах,
А ні вудок, а ні відер
Не було у них в руках.
На останок скажем так:
Риболовля така буде,
Якщо пляшка замість вудки
В риболова у руках.
Щиро вдячні Вам за увагу до нашої творчості. Дозвольте привітати із вчорашнім святом Вас, із днем Ангела(вчора був теплий Олекса).Добра й наснаги, здоров"я й усмішок привітних.
Звична історія, друзі- ота риболовля... Та я знав істинних рибалок - ні краплі спиртного, бо риба те чує і боїться як чорт ладану! 
