Міста вечірнього яскраві вогні,
біля набережної тихий хлюпіт води,
шум вечірньої метушні вдалині –
непотрібно бігти нікуди тобі...
Найдорожчі моменти все ж такі –
навколо чужих немає ні душі...
Лиш на фоні грає музика проста,
а за парапетом хлюпає вода...
Тиша дорожча за будь-які слова,
коли насправді говорить душа,
коли світло дарує яскрава зоря,
щоб світло міста підсилила вода.
Міста вечірнього яскраві вогні,
а згори падає світло небесної зорі –
в такі моменти нікуди не хочеш іти,
коли поруч душа рідна тобі.
Немає багатства без моментів таких –
насправді глибоких та таких простих,
моментів, коли відчуваєш душі політ
і усміхається тобі увесь світ.
