Не кожна думка справедлива й об»єктивна, тож і буваємо веселі чи сумні, наше обличчя взагалі це штука дивна, відразу видно…душу втрачено чи ні! Із різним настроєм прокинемося вранці, відчутно в інтонації вірша, від поцілунків на щоках рум»янці, а від образ спустошена душа! Окремий вираз зрада і розлука, і зовсім інший у коханні дні, обличчя взагалі це дивна штука, по ньому видно…душу втрачено чи ні!
то втрачено чи ні?))
