А муза притаїлась, мовби спить.
Думок багато - разом не зібрати...
Напевне, не пора, й ще не прийшла та мить,
Щоб, просто, взяти ручку та писати.
Ще у душі, неначе, й не гримить,
Й емоції не просяться на волю,
А серце... серце спить, а чи не спить,
Та не показує ні радості, ні болю.
У голові думок вже цілий рій,
Їх так багато - разом не зібрати,
А муза перечитує щоденник свій
І тільки мріям хочеться літати.
17. 01. 17