Я вірю, вірш написаний мені...
Тому що серце битись перестало.
Тому що очі засвітилися мої,
Коли твої рядки я прочитала.
І ти кажи мені, чи не кажи...
Та краще ні... мовчи, не вбий надію.
Ти, просто, підійди і обійми -
Й усе без слів тоді я зрозумію.
Для мене ти, як сонце серед хмар,
Як теплий дощ у полудневу спеку,
Твоє "люблю" для мене, як нектар...
Хоч якби ти не був далеко.
22.12.16
