Моя ти доле,сива вся.В лахмітті.
Довірлива дитина мов мала.
Від холоду не можеш ти зігрітись.
Від холоду біди.В душі-зима.
Стискає серце біль.
Цей мстиво-хижий звір.
Для нього воно здобич.Розриває.
Я так боюсь його.Так страшно
він ричить коли шматки
останні доїдає.
Моя ти доле,сива вся.В лахмітті.
Та іншої у мене вже нема.
Каміння все снігами замітає.
Але один залишила зима.
Живу без серця.Камінь замість нього.
Так легше жити.Не болить воно.
Не плачу вже,бо сліз уже немає.
Я все забула.Все було давно.
