ЛЮБИ МЕНЕ
Люби мене, за що по правді, сам не знаю;
Люби мене, коли у ніжність поринаю;
Люби мене, коли дивлюся в твої очі
Такі бездонно-чарівні!
І хай там що, про нас сусідоньки пліткують;
І хай там що, обійму міцно ось такую;
І хай там що, та у травневі сині ночі
З тобою у казковім сні!
Ти вся така: в руках ласкавих розпашіла;
Ти вся така: мелодія душі і тіла;
Ти вся така: найвища міра насолоди
І полинова гіркота!
Хай нас обох майбутні труднощі чекають;
Хай нас обох вокзали долі розлучають;
Хай нас обох, на пліткарів безмежний подив,
Любов з’єднає знов, свята!
А зараз ми під небом зоряним кохаємось;
А зараз ми в купелях росяних купаємось;
А зараз ми птахами в мрію стрімко линемо
Туди, де зве Чумацький Шлях!
Запам’ятай, ці ночі з зорями високими;
Запам’ятай, як соловейко ніжно тьохкає;
Запам’ятай, про нашу вірність лебедину
Яка проляже по роках!
10.12.2016
Ну як не любити після таких слів? 
