|
Як приємно відчувати на собі цікавий погляд,
Чим припала до вподоби на його світогляд?
Що в мені такого є, що його чіпляє?
Як магнітом його тягне, а чому не знає.
Я це також відчуваю, всю його відвертість,
І суцільно нас чіпляє один в однім - єдність:
Єдність в тім, що будь собою i роби, як знаєш,
Але простір й вподобання ти його приймаєш.
Я відчула свою силу, всі свої бажання,
Я кажу, що я хотіла, не боюсь зізнання.
Я раніше припускала, що ця вся відвертість
Його чуйного злякає, намірів цих твердість.
Що поганого у тому, що я хочу знати
Його принципи і цілі, в мене ж їх багато..
Може ми не співпадаєм, а ми тягнем роки,
І вже з іншим я могла б робити спільні кроки.
Бо ті періоди букетів, метеликів у пузі..
Не вічно жити вони будуть – розкриються іллюзії.
І ви побачите глибинне, ті наслідки від шрамів,
І змінність ракурсів своїх без мрійних окулярів.
Із самого початку – чесність,
І бути тим, хто справді ти,
Для того, щоб співпала єдність –
Зерну потрібно прорости.
Розкрийте всі свої таланти,
Зі смаком пийте це життя,
І визначіть свої константи,
Суцільні ВИ й окремі Я.
Ця впевненість у тім, що хочеш –
Шарм особливий надає,
І більше ти вже не шепочеш,
А з голосом береш своє.
Як приємно відчувати на собі цікавий погляд,
Я припала до вподоби, бо маю свій світогляд,
Його мені прийшовся також..все ж таки чіпляє,
І те, чого так прагнем ми – шляхи нам об`єднає.
ID:
698226
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 02.11.2016 20:10:29
© дата внесення змiн: 29.01.2018 18:34:55
автор: ДрожеННікова
Вкажіть причину вашої скарги
|