З верхівок дерев жовтий лист облітає...
І тиша - в душі, і в повітрі витає...
Це - Осінь... Ця Леді, зненацька приходить,
То золотом сипле, то серце холодить...
Можливо, й невчасно... Звичайно, буває...
Та кожен на неї таємно чекає!
В ній радості трішки, а трохи й печалі,
Вона ж без зупинки іде собі далі...
І танго у залах осіннього саду
Звучить так чарівно у ритм листопаду!
Дякую і виправляю! 
