Сонце у небі
Ніжне, ласкаве -
Колосом в поле,
Зеленню в трави;
От би лежати,
В небо дивитись,
Пісні співати
І не журитись.
Що ж таке стало,
Перевернулось?
На сході - захід,
Тягне в минуле;
Тягне у вчора,
А не у завтра,
Не у майбутнє -
До динозаврів.
Листя червоне
Вітром розносить
В танку кривавім
Журлива осінь;
Смерть і наругу
Людям приносить,
Вèсни украла,
Досить вже, досить!
Зупинись, зупинись!
Неможливо повернути,
У що вірилось колись,
І те, листя, що упало,
Що під хмарами ширяло,
Ну, не можна, ну, не можна
На дерева причепить.
Те листя, що упало,
Що під хмарами ширяло,
Ні, не можна, ні, не можна
На дерева причепить.
Зірковим Станом
Місяць мандрує,
Птахам додому
Шляхи торує;
Час не змінити,
Не повернути,
Знов молодими
Не стануть люди.
Щось таке стало,
Перевернулось;
На сході - захід,
Тягне в минуле;
Тягнуть у вчора,
А не у завтра,
Мертвих імперій
Чорні корсари.
Схаменись, схаменись!
Неможливо повернути,
У що вірилось колись,
І те, листя, що упало,
Що під хмарами ширяло,
Ну, не можна, ну, не можна
На дерева причепить.
Те листя, що упало,
Що під хмарами ширяло,
Ні, не можна, ні, не можна
На дерева причепить.
Озирнись, озирнись!
Неможливо повернути,
Неможливо повернути,
Неможливо, неможливо,
Неможливо,
Зупинись!
27.09.2016
ID:
691155
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 28.09.2016 00:00:33
© дата внесення змiн: 28.09.2016 00:00:33
автор: Valery
Вкажіть причину вашої скарги
|
. Дякую Вам ..і де мелодія?, ..бо маю свою! 
