Дощ і сніг мене накрили,
Загорнули в далечінь,
Нащо ми тоді любили?
Нам порвалась волосінь…
В море кинутись холодне,
Темно… Руку не знайти,
Вічно кволе і голодне
Моє серце в забутті…
Не врятують, не почують,
Вже далеко береги,
Сльози морем зануртують,
Захлинаємося ми…
Бути сонцем тяжко дуже,
Не знайду для цього сил,
Помилилися ми, друже,
Не здобудемо вітрил…
Вічна злива не покине,
Бо вона іде в душі…
Хай би все це за дверима,
Не зростає у мені…
23.08.2016
дякую)
