Вечір.Тихо.
Вітер спить
Серед листу
Зеленого.
Між березами
Й кленами
Вже немає розмов.
Місяць човником
Срібним
Випливає
З-за хмар.Знов
Зірки засвітилися,
З-за хмаринок
З'явилися
Їхні очка.І знов
Срібло-сяйво блакитне
Розливається-лине
До Землі.
Де Любов розгубилася,
На уламки розбилася,
В кожну душу дивилася-
Не признали Любов.