А дівчинка в тривозі,
В тенетах дивних казок,
І без чар вже дихати не в змозі,
Чекаючи свій феєричний танок.
Ти на мольберті зробиш мазок,
Для неї це буде вітер чистий, мов кришталь,
А ти завжди будеш щасливий місяця відтінок,
І сонця промениста даль.
Так ніжно бережіть її долоні,
Так трепетно плекайте її вуста:
Тепер вона у вашім полоні,
Нехай ця книга буде не пуста.
А дівчинка в тривозі!
Шукає щастя в добрих руках,
Без них вона дихати не в змозі,
Вона просто застряла в думках.
А кожний називає дівчинку як хоче,
Для когось вона леді-щастя,
Для когось може міс-печаль…
Лиш іноді варто знати,
Чи можна її з собою взяти в долоні,
А може залишити на причалі,
Де чайки підберуть її собі,
Десь на холодному, мокрому металі.