Боляче її чути
Рідний, колись ніжний голос
Бути чи не бути?
Поміж чорних полос
Що обплутали наскрізь
Голову,її думки
Туди тільки полізь
Хрести та вінки..
Каже як всі тра
Як всііі в нікуди
Без теплого вітру
Замерзнуть як люди..
Що так і не збагнули
Для чого тут були
Горби собі погнули
Як прокляті воли..
Колись все згадують та вчора
Сьогодні тихо обмина
Останнього не шкода зору
На примітку сусідського лайна
Сидять та крутять язиками
Без діла мрії-сподівання
Що порцій кісточок шматками
Їм дарить сяйво-гвалтування...
Прокинувся і раптом задзвеніло
У вуха хмар крадеться тінь
Вона привабливо і мило
Шепоче моїх проти вмінь..
А я страждаю,дурень дурнем
Хоча і знаю, правила такі
Квадратні гарні та гламурні
Та й інше все тут навпаки..
Мені плювати на чужі мармизи
З дитинства я зумів донести
Між всі трагедії та кризи
Всі бачів що я весни..
Та голос цей,так боляче звучить
Яка зима лютує в ньому!
Хтось сніг і дощь осінній вчить
Звучанню мабуть тому..
Поширена така картина
Бесцеллер наших днів
Безпросвітно-жива рутина
На вигляд мертвих пнів
Які застрягли в дуа-призмах
Своє посіявши лице
В глобально-темних катаклізнах
Скоріш війна, життя-не це..
Чекали всі кінця
Вогню та рікі крові
Гибрида молодця
Прокліпали на мові
Розбита що на шмаття
Навмисно суперечіть
Цілком тільки для знаття
А іншим другі речі..
Руйнація нутра
Не їжа нам,отрута
З людини що котра
Малює баламута
Як всі давай
Розмножуйся та бігай
Мовчати знай
У пекло потім пригай..
Як то сказати їй..
Що полум'я його душу з'їдає
Ще тут, і хитро наший змій
Як вабить все ще знає..
