Хто там говорить, що ти є
Самодостатнім, принциповим?..
Звідкіль це вітер слух несе
Про тебе, хворого синдромом.
Самозвеличення давно
В твоїй душі заворушилось,
Та не прикриє й руно зло,
Яке в тобі уже звершилось.
А після віддавати, знай,
Все будеш, що дарма далося,
Тож шкіра барана - не рай,
Так вже для дурнів повелося.
А вітер звідтіля несе –
Самодостатніх їм не треба,
Тож, барана з пап’є-маше
Давно приміряли на тебе.
Ти, дурню, схаменися, встань,
На свої дві, не на чотири!
До влади пхатись перестань, –
Прочуняєшся біля вирви.
