Хто я така?... самій цікаво!
Чи бранка,чи колись чиясь душа?
Можливо я філософ чи нездара,
А мо примара тут і там?...
Шукаю в каменя поради,
У тиші звуки самоти,
В нектарі полинову гіркість,
В посуху...вічність мерзлоти.
В грозу прозорості веселки,
У ночах спокою зорі,
На роздоріжжі цнотоправди
питаю у розп"яття на Хресті.
Цікаво,чи сама собі належу?...
Чи повість я,чи чийсь роман?...
Можливо і колишня драма
давно забутого життя...
Від Ноя хромосомова частинка
бродила світом по віках.
Була собі колись цариця
і феодалкою була,
і йога теж мені знайома
глибокі води знаю я.
Чи фавориткою... не знаю,
в монастирях жила ,жила.
Душа зістарилась,стомилась
хрестом сплетіння покрива.
Згадати трудно,що хотілось
Єдине тліно у думках...
хотілось квіткою,насправді!
можливо папороті,в горах, там,
щоб хтось,колись,як від Адама
Чи самобутній посланець,
шукав в віках,а тут єдино,
зірвав...до серця причаїв...
Тоді б вже юди реготали,що
душу хтось розкодував.
