Лицо ее закрытое. Глаза
Под тоненькою сеточкой вуали
Запрятана фигура - паранджа,
Чтоб красоту ее не увидали.
Ей чужды комплименты от других -
От взглядов прячется рукой
Ну вот она закрытая сидит
И что ж скрывается под черною холмой?
Обида, грусть иль радость жизни,
Улыбка или слезы,
Что ж запрятано в душе
Солнце? Ливни? Грозы?
7.06.2016
Фото автора
Туреччина, Алания, 2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький.
Под паранджою, правда - целый мир:
Характер, властность, размышления и стрАсти;
И сексуальность, поострей рапир...
Которой воспротивиться мужик не властен)
Насправді, Олексо, віруючі жінки у Туреччині зазвичай одягнені у хіджабе - хустину, що покриває голову та закутує шию. Але під-час одного із заходів я вперше (і більше не доводилося зустрічати!) побачила жінку у паранджі (гадаю, арабку). А враження від Туреччини - найтепліші. Найбільше, що мене вразило - їхня приязнь, причому це стосується не лише обслуговуючого персоналу. Приміром, заходжу у ліфт, за мною - турки, вони посміхалися, розпитували, звідки я приїхала і радісно вигукували: "Юкрейн!!!". Турки більш розкомплексованіші, ніж наші люди. До кінця відпочинку ми з чоловіком та дітьми йшли містом і з нами усі радо віталися, навіть ті, яких бачила вперше. Скажу більше, не відчувала себе чужою, хоч сильно відрізнялася щонайменше зовнішністю. Пізніше надрукую вірші, що склала під-час відпочинку.
Дуже рада Вашому візиту!!!
не все так просто Сонечко ...у мене є знайома, яка вийшла заміж за араба (з Еміратів), то дійсно - там в паранджі, а приїжджає додому (вся в золоті і з купою бабла), то відразу йде в загул фактично на весь час перебування дома)))...і він її одну (з дитиною)відпускає в Україну))...десь раз на рік прилітає...та з її розповідей і там її ніхто не гнобить....так що, її подружки і сусідки ще їй і заздрять)
Це її свідомий вибір - от і все. На себе ми можемо одягти багато що: прикраси, одяг і навіть усмішку, а от що всередині (найголовніше!) - загадка.
Дякую, що прокоментували та поділилися своєю розповіддю.