Слова і любов - найпідступніші в світі перевертні.
Чотири хвилини, чотири місяці - тактом чотири четверті.
Оркестри Кейджа - ніщо в порівнянні з твоїм мовчанням,
Канати врізаються в пам'ять, лишаючи слово *ня,
Якщо почуття - це камінь, який я жбурляю у Світовий океан
То ти бережеш його біля серця, як мусульмани - Коран.
Блукаю самотністю так, як араби блукають пустелею,
Хто чує і бачить ноти, не стане боятися темряви.
Любов - це вогонь, який захищає від холоду в горах,
Вона виживає там, де неможлива інакша флора.
Ти бачила музику листя в моїх надміру живих очах
І нині твій почерк тріпоче в мені - неперелітний птах.
Я буду мовчати як слід, уникаючи зайвої певності.
Життя - це безцільне блукання по незнайомій місцевості,
Отож відраховуй чотири такти, танцюй зі всієї сили,
Вирощуй фіалки на підвіконнях своєї квартири,
Та знай, що з усіх паралельних можливостей та світів
Немає такого, де я би від тебе втік, де я би справді цього хотів.
P.S. Інколи, навіть прорахувавши партію на кілька ходів наперед, не можеш уникнути пастки, яку зазвичай власноруч і встановлюєш.
