«Донна смерть шкандибає
Повз верби похилі
З юрбою ілюзій -
Престарілих попутниць.»
(Федеріко Гарсія Лорка)
У цьому місті
Так багато щурів
І так мало людей,
І всі так зазирають затято
(І щурі і люди)
У віконечка сірих будинків,
Що виходять виключно
В парк атракціонів,
Де все поламано
Крім однієї машинки
Чи то каруселі
Чи то круговерті
Чи то просто безумства:
Там лише одна конячка
На якій катається лисий карлик,
А ще купа щурів
Бігають і попискують,
Сподіваючись, що той карлик,
Якого всі називають Крабом
Кине щось їм із недоїдків.
А всім нетутешнім,
Точніше не тамтешнім
Сумно так на то все дивитися,
Навіть не сумно, а огидно,
Особливо коли той карлик
Заради розваги
Когось із людей вбиває,
Чи бавиться у війну -
В єдину гру йому знайому,
А сумна конячка ірже
Все ту саму нісенітницю,
А карлик все міряє
Трикутну шапочку,
Думає, що він корсиканець,
А люди все шкодують,
Що божевільня давно зачинена,
І в парку атракціонів ліхтарів замало -
Всі зламані.
І тьма все гусне
Надвечір.
почався світ з ягняти Авеля - і понині пожертв своїх має: приходять каїни, карлики каїни і несуть у цю всесвітню божевільню свої ігри і свої пожертви - та чужою кров"ю... а світ дивиться, а він лише спостерігає, тому кров і проливається... тому карлики і бісяться
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Заради розваги той карлик бавиться в війну і вбиває людей - це правда В нас про таких кажуть,що божевільня за ним плаче.Дуже влучно сказано.Буду перечитувати і усвідомлювати.Дякую. Кожне слово правдиве.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00