За крок до осені ми зупинились. Тиша.
В очах печаль.
В очах печаль.
Дощі, напевно, змиють кров, але залишать
у серці сталь.
Зустріли вересень. Могли б і не зустріти.
Розмито грань.
Розмито грань.
Народ, що навесні саджає вдома квіти
Для покладань -
то мій народ. І в тому наша із ним сила,
щоб пам'ятать.
Щоб пам'ятать
усіх, хто склав за вільну Україну крила,
і власну стать.
10.01.2016
