Замріяна дивовижно
У променях сонця та дня,
Розважливо, мливо, ніжно,
Ступила на землю весна.
У подиху світло- блаженнім,
Доторком синіх небес,
Сонячним сяйвом помірним,
Світ весь в любові воскрес.
Перше весняне проміння,
Перше весняне дитя:
Пролісок- раннє творіння-
Творіння нового життя.
Снігу старечі зморшки
Згладжує спів джерела,
Китиці верб, мов ворожки,
Гріють мале пташеня.
Заново світло, святково
В диві земля ожива,
Тепло і так веснянково-
Лелека додому верта.
...римочку б! Ё-моё... 
