Ніч в дім мій холодом зайшла,
По шибках розкидала квіти,
З морозом тішиться вона,
Щоби сильніш приворожити.
Скрипить, сопе морозний дух,
Та день пускати в дім не хоче,
Холодні квіти з шибок здув
У подарунок милій ночі.
Я радий, що прийшла зоря,
Ласкавим світлом привітала,
День сприйняла, як жениха,
То ж не віддала на поталу.
А потім ніч… Так і живу,
Мені то холодно, то жарко.
Я радий милому теплу,
За холод – все ж хильнув би чарку.
