Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світла (Імашева Світлана): БАТЬКОВІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 02.09.2016 - 12:13
ось я на вашу іншу сторону натрапив, і на інші думки, і на інше серце.а все одно вони - такі ж милі і людяні, чисті і красиві. (хоча моя думка - все об"єднати на одній сторінці). і останнє: не полишайте слова, цих вправ з ним і серцем, почуттями і думками, бо гарно виходить з вашої душі. Світла відповів на коментар Касьян Благоєв, 11.09.2016 - 05:58
Дякую Вам, Касьяне. Прочитала аж сьогодні Ваші поради... То подорожувала, то сайт не працював. Скористаюся порадами обов'язково. Буде менше часу, на жаль, у вихідні лише. А Вам ще раз дякую за справді щирі й добрі слова - вони кожному з нас, ой, як потрібні
Віктор Ох, 06.08.2016 - 23:01
Чудовий вірш! Чомусь віршів про маму поети набагато більше написали ніж про батька.
Микола Холодов, 15.07.2016 - 13:53
Чудовий вірш, у якому присутні зрозумілі мені почуття. Дякую Вам за коментар до мого вірша "Мій батько до Берліна не дійшов". Але негідниця війна забрала у мене крім батька, ще й найстаршого брата (нас у батьків було четверо), який до Берліна таки дійшов. Подальша моя доля склалась так, що я виховувався у нерідних мені батьків. Їх я вважаю за рідних, не забуваючи, звичайно, що у мене були рідні. Мої почуття зрозуміти важко. Своє ставлення до нерідних батьків я висловив у своєму вірші "Постаменти для батьків". Пробачте за це моє одкровення. Щось на мене найшло.
Світла (Імашева Світлана) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вас добре розумію, бувають такі миті в житті. Дякую і вам за співпереживання.А з віком особливо болісно сприймаєш і розумієш непоправність таких втрат
Світла (Імашева Світлана) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А з віком - усе важче усвідомлювати їх неповернення
laura1, 07.02.2016 - 23:48
Дуже гарний, зворушливий і майстерний вірш! Чомусь так стало гірко. Мій тато, хоч і не воював, бо був маленький. Але після війни ледь-ледь не помер від голоду. До трьох років ходив увесь у пухирях, тому що не вистачало вітамінів та і взагалі їжі. А потім і далі було дуже важке виживання і дуже тяжка праця. Батька вже теж немає і я дуже за ним сумую. Тому розумію Ваш біль. А ще й тепер за дітей переживаєш. У мене два рідних племінники на передовій. Постійні думки про них. І не знаєш, що буде далі.
Світла (Імашева Світлана) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння. Нині, здається, всі жінки України, мають спільний біль - доля дітей і війна. Зичу усім нам перебрести це горе, як чорну річку, і вийти на сонячний берег миру й надії
Шостацька Людмила, 07.02.2016 - 13:15
Дуже мені близький Ваш вірш.Мій батько також жив з такими ж пораненнями.Тому я дуже Вас розумію. Пам'ять не дасть нам спокою,бо цей біль знають вже малі діти сьогодні.
Світла (Імашева Світлана) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, на жаль, тема війни наразі є болючою. Чомусь із віком особливо гостро відчуваєш втрату рідних людей. Щиро дякую за розуміння
|
|
|