вивчати в турецькій мові арабські жаргони
і їздити зайцем у переповненій сербами електричці,
ковтати міста, зневажати державні кордони -
знедавна ввійшло у майже щоденну звичку.
якщо це - життя, то я згодний його повторити,
ось тільки водій нехай не збавляє швидкості,
нехай розбивають серце емоцій метеорити,
а мозок не відчуває навіть найменшої ситості.
заради високих гір я буду не митись тиждень,
заради красивої жінки я обійду півсвіту.
космічні собаки, а з ними і мертвий півень
читатимуть сутри Шевченкового "Заповіту".
і що ти будеш робити з цим, мила Кетті?
найкращі наркотики - вже у твоїй черепній коробці.
реваншу не буде, тож бийся зі світом у цьому сеті,
але перед цим усвідом, чи ти на своєму боці.
p.s. Багато хто сприймає життя як постійну боротьбу. Але часто ця боротьба - лише спосіб відволіктись та зайняти себе діяльністю, хай і не потрібною нікому, окрім тебе самого.
життєво!
