Хтось сповістив, що снігу вже не буде.
Хтось топтав брудний асфальт серед зими.
Хтось боявся втратити щастя пізно восени.
Хтось крізь сон шептав майбутні події,
А я... вірила у білу мрію.
Я не ходила, а на крилах на зустріч тобі летіла.
Я не лякалася того, що осінь закінчиться.
Я не вірила у віщі сни.
Я лише тебе одного палко так любила
І вірила у щастя восени,
Та лиш тепер я зрозуміла
Наскільки помилялася тоді,
Тому що не буває щастя восени.