Ти кожний день проходиш повз мої вікна,
Кудись ідеш, не зупиняючись на мить.
Ти йдеш у даль, не озираючись за себе,
В твоїх думках мене вже не існує,
Бо думаєш ти не про мене,
А я дивлюся у вікно на тебе.
Так хочу закричати: "Зупинись"
Я тебе так хочу зупинити,
Або ж на мить застигнути в
Твоїх очах,
Проте хтось збоку шепче:
"Ще не час".
А я стою біля вікна,
І, чекаючи на тебе,
Сльозу холодну проливаю,
І шепочу: "Я тебе кохаю"!
