Стоїть вона біля вікна
Думками лине у минуле.
Вона така одна...
Одна єдина в усім світі.
Ні! Вона не сама,
Із нею почуття живуть
У серці.
Вона стоїть біля вікна,
Але вже не сама:
Із нею і віра, і надія, і любов,
Із нею хлопець, немов
Невидима душа незримих почуттів
Витає у думках її та мріях,
І раз чи два він виривається з її душі,
І на папері пишучи смутні свої слова,
Проте він з нею,
А вона вже не сама,
Хоч і стоїть біля вікна.