Марю сном
Тим, що біля вікон
Розплітає павутину
І кладе під подущину.
Мої сни повні мрій
Про казкову теплу осінь,
А думки витають десь далеко
Там, на крилах у лелеки
Так хочеться зловити у долоню
Мить оцю чудову:
Край, небеса і квітнева роса.
Безмежна те краса,
Проте це лиш сон,
Що біля моїх вікон
Розплітає павутину
І тепло кладе під подущину,
А на світанку десь далеко
Відлітає мій лелека,
Покидаючи одну
Квітку білу неземну!
