"Тепер я розумію, чому Гретта пішла. Вона відчула смак такої ж лестивої брехні, якою колись годувала мене. ( Вона ж точно пам'ятала рецепт. Ніколи не забувала додати дрібочку цукру - це додає справжності кожній страві.)
Біля неї я став шеф-поваром, шеф-брехуном. Тонкими скибочками нарізати свій минулий вечір на її тарілку, і прикрашати все це ілюзіями любові для мене тепер, як споглядати зоряне небо."
"Страви з брехні" 1395