Шефа в місто на нараду
Зять збирається везти.
А тут теща стриб іззаду:
-Ану стій,куди це ти?
-У район я,по роботі,-
Зять тихенько промовля.
-Почекай,-говорить Мотя,-
Бо поїду з вами й я.
Зять скривився: -Знов в соломі,
Мов ягничка чи свиня?
Краще б ви сиділи вдома,
Місць,кажу я вам,-нема.
Теща гримнула на нього:
-Це вже справа не твоя,
Буду їхать я,як пані,
Чи,пробачте,як свиня.
Дивись краще на дорогу,
Щоб мене не розтрясло,
Бо получиш ти,їй Богу,
Як повернемось в село.
Зять промимрив, наче грішник:
-Ну й лежи там,як свиня.
Їдуть тихо,враз даїшник
Їх машину зупиня:
-Що у кузові у тебе?
Може вкрав яке теля?
Зять на те:-Клянуся небом,
Там справжнісінька змія.
Заповзла туди ще рано,
Як би викурить її?
Я прошу тебе з нагана
Ти по ній зараз смальни.
Як почула крізь солому
Теща ці страшні слова.
Так підскочила угору,
Аж знялася курява.
У інспектора від сміху
Затряслася голова.
-В мене теж таке,брат, лихо,
Анаконда є жива.
Я куплю тобі соломи
Аж під саму стелю.
Тільки вивези їх з дому
У якусь пустелю.
