Біжу, не зупиняючись
від реальності і світа білого.
Швидко, не озираючись,
нема нічого тут яскравого -
нема нічого тут мого
Немов з іншого століття
Я не цвіт твого суцвіття
Належу тільки собі
Чужа я їм, і тобі
Зупинюсь поглянути,
чого хочуть такі, як ти.
Та себе не обманути -
це все не назавждИ.
Я не твого віку
Я не квітка твого цвіту
Я не твоя, я нічия
Не жде мене моя сім'я.
Де ж моє дерево?
Чому блукаю я сама?
Сум розриває моє серце
Ніби ввіткнув хтось ножа
Та все ж я чужа...
