Як в атмосфері так і між нами
Сьогодні таки було прохолодно
знаєш, ніби наздоганяю
а життя все одно від мене тікає
Хочу насититися світанком
теплим променем сонця й вітром
Хвилею ніжного поцілунку, але
Щось завжди затуляє світло
на сніданок, обід і навіть вечерю
Зїдаю шматочки самої себе
Вночі повітря стає замало
Торкаюся подихом всіх своїх ребер
Купа дрібних неприємних "знову"
Черкає душу, підриває спокій
Лишайся поруч, мовчки. я прошу.
якщо не можеш, то кидай ношу
