Із раю до пекла попала душа.
Відчула і радості, й болі зповна.
За що так страждає, чи грішна вона?
Якщо в цьому винна спокуса одна,
Посіяв нестримний, шалені бажання,
за що відбуває душа покарання.
Невже все пропало й не буде добра,
у пеклі страшному, де любові нема?!
Прекрасна потіха спочатку солодка,
та у відповідь вона є дуже жорстока.
Нема виправдань і нема вороття,
емоційні керунки призвели до кінця.
Порада усім: контролюйте життя,
не йдіть за спокусою, бо погубить вона!!!
