Чому не бачиш як не сплю ночами?
І стежок сліз не бачиш на моїй щоці.
Ти знаєш як самотніми ночами
Я часто плачу в тишині?
Я думала, що ти відчуєш гіркоту мою,
ти ж знаєш я тебе люблю
о ні я з кожним днем все розумію,
що не любов це, що я нас двох жалію.
Якби ж дав Бог мені дитятко,
моє прекрасне янголятко.
І всь мій біль і та сомотність
розвіється немов туман,
почувши те ласкаве слово мам.
Я так тебе любитиму тебе
ще більше за життя своє.
Ні ні душа чому ж ти так ридаєш,
ти наче рана кровоточиш і болиш.
Вже досить, я втомилась,
ніхто незнатиме мій біль
сховаю в глибині душі моїй.
