Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Дацків продовження: Рубрика «Вільна думка» Літературний клуб. Про книгу Євгенії Сенік «Przepraszam, навчи мене мовчати» - ВІРШ
Рубрика «Вільна думка» Літературний клуб. Про книгу Євгенії Сенік «Przepraszam, навчи мене мовчати»
Книга чудова! І я це кажу не тому що Женя мій хороший друг і постійний учасник нашого літературного клубу і не тому що вона подарувала нам на Вільний простір горнятка, і не тому що моя мама разом із тіткою у захваті просять у неї автограф. Євгенія Сенік це письменниця яка пише якісну літературу, це людина яка, як я люблю казати, не лінується змінити розкладку, щоб поставити апостроф у слові «обов’язково».
Навчи мене мовчати. Коли ми мовчимо то до нас починає промовляти світ, ціла безкінечна вселенна, таємниці якої ми здатні почути лише у тиші. Промовчи замість того щоб сказати і ти побуваєш у світі у якому ніколи раніше не був.
Зрештою промовляти можна не лише словами. Іноземець у якого закохується головна героїня не знає української, але він знає кращу мову для порозуміння – мову любові.
І можливо тепер вони більше ніколи не побачать один одного, але якщо вони одного разу по справжньому любили, печать любові назавжди залишається у їхньому серці.
Якщо ти віриш що весь світ складається з любові, то розумієш що навіть перебуваючи у різних куточках планети вони завжди будуть разом.
Навчи мене мовчати означає навчи мене кохати!
Дацик
