як змучило мене моє місто
усмішки єхидні і злі,
ми зроблені з одного тіста
від усього сховай мене на землі!
від машин,телефонів, будинків,
від людей,що не чують нас
розумієш? і ми змучимося від вчинків,
якщо нам не випередити час
ми живемо від квартир і до станцій,
як в асфальті живе земля-
розумієш? і в сумбурі субстанцій
того вчорашнього вже нема
я не можу дивитись на лиця
що безглуздо йдуть у ряд,
сховай мене від моєї столиці
і не смій відпускати назад
не хочу я чекати світлофорів,
або чекати в магазині здач:
сховай мене за зелені гори,
сховай від усяких невдач
