Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Вусате літо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ aleksandr.s1938, 17.07.2015 - 07:21
На Ваше: "Не очікував..." Це, знову ж таки - найвищий рівень, коли людина нічого не очікує і ні на що не сподівається, а просто - Є, такою , як вона Є...А "поетичний відгук" - то ж не моя заслуга, а Джамі і Менлі Холла... aleksandr.s1938, 12.07.2015 - 14:03
Джами сказал:Достаточно быть подле возлюбленного. Трансцендентная личность обрела себе возлюбленного в Пространстве. Мэнли П. Холл Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий глибокий і поетичний відгук!
aleksandr.s1938, 12.07.2015 - 13:48
Учебник по искусству китайской поэзии описывает это различиеочень просто. Стихи пытаются писать три типа людей. (В даосизме поэзия выступает символом гармонической и согласованной жизни.) Первый и самый низкий тип людей сочиняют стихи, чтобы продать их, поэтому их мотив -- личная нажива. Они не могут быть подлинными поэтами. Второй тип людей сочиняет стихотворения, чтобы произвести впечатление на других, продемонстрировать свой выдающийся талант, снискать славу пиита или добиться продвижения по службе. Такие люди также руководствуются личными амбициями и поэтому не являются настоящими поэтами. Третий -- и самый немногочисленный -- тип повинуется лишь вселенскому зову красоты. Поэзия сама пишет себя через них. Они не мечтают ни о наживе, ни о славе, а вдохновляются лишь непреодолимым стремлением к поэтическому выражению. Только они -- истинные поэты. У них нет личных мотивов, но вселенский мотив сполна проявляется через них. Их устами говорит само благоговение перед красотой. (З книги П.Холла) Ваша поезія, схоже, сама причисляє Вас, пане Шоне, до третього типу поетів, якщо погодитися з баченням П.Холла. Якщо, дійсно,стрижень буття у красі, як у вершині життя, а не у Правді життя в усій її красі і потворстві... "Мы ждали как хлопнет постылая дверь, И выла старуха, как раненный зверь..." ("дверь - НКВДшного "воронка";а "выла старуха...", бо у неї НКВД загребло когось з рідні, і більше ніколи не поверне...), це рядки з Анни Ахматової Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий змістовний відгук і високу оцінку моїх творів! Не очікував...
Микола Серпень, 06.06.2015 - 08:47
Стихія Ваших віршів, як музика - кожен чує своє. Або думає, що своє. "Пошуки вічних привітанню назустріч"... В усякому разі від віршів іде така могутня позитивна єнергія! І невідомо звідки вона береться, здається, Ви вмієте пробудити щось тепле, давно забуте в глибині підсвідомості...
|
|
|