Я бачу у тобі ЙОГО,
ВІН – мовчить і любить.
Не помічає він життя свого –
Мовчить і мовчки губить.
Крізь тебе я дивлюсь ТУДИ,
А ТАМ – бажання, й спогад...
І ТАМ - можливо, зацвітуть сади,
Коли появиться ЩОСЬ поряд.
ВОНО... Прийшло і усміхнулось...
Та не ЙОМУ, і не ТУДИ.
Згадати б те, що вже давно забулось.
...Невже ВОНО накоїло біди?
ВОНО ЙОГО ТУДИ манило,
ВІН ЩОСЬ ТАМ все-таки згадав...
Чому ж складаєш свої крила?
Мій друже, ти мабуть давно літав...
