Струмок дзюрчить, кущі хитаються,
В калюжі сонце відбивається,
А зорі лиш вночі з’являються.
Де не поглянь, щось відбувається...
Метелик тут, там щось зривається,
Співають, або десь хтось лається,
То тиша, то щось починається:
Чомусь усе навкруг міняється...
Чого наш світ не заспокоїться?
Нащо все те, що в ньому коїться?
Адже вмить зникне та забудеться,
Щоб Час позначить лиш відбудеться...
23/09/2004
