Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Зрину в синяву - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що немає - то немає, усе у пошуках себе і все кудись рветься у вись, тим і живе жива. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо, дякую!
A.Kar-Te, 24.05.2015 - 18:13
А я міркую - що то літає? Думала, що тополиний пух, а то почуття твої Гарно, Валечко Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, і не тільки мої, бо ж не одна я маю кохання в душі Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Лесю!
ТАИСИЯ, 23.05.2015 - 19:58
Как говорят: Спасите, наши души"!Да! Они такие ранимые! Они такие терпеливые! Но...всегда в полёте! (совпадение: и у меня стих про...душу!) Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Витають в атмосфері, видно, ці флюїди і запалють ними чутливі душі. Дякую, Таєяко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі й дякую, Надійко!
Плискас Нина, 23.05.2015 - 17:37
Вистачить часу і на добро,лиш би бажання.Політ душі,майже досягненя. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж, з визрілого бажання все й починається. Дякую, Ніна!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Віталію, швидше намагаюсь хоч якийсь її урок засвоїти та втілити у життя та щиро вдячна на теплім слові, воно й мене уже зігріло.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...багато зла назбиралось і хотілось би, хоч на одну йоту його применшити... Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки так...то все тополиний пух виною...літає, вітерцем підтриманий, кружляє за вікном... Дякую, Олеско!
|
|
|