Один був, до біса, самозакоханим,
Скупим на слова і вчинки
Інший, писав неймовірні вірші,
Обіцяв пів світу, цілував зап'ястки
Третій, дарував січневі фіалки,
Пакував наплічник у гори
Хтось не боявся відстаней в сотні миль,
Був готовий палити мости минулого
Й будувати затишний дім
А комусь, за далеким, здавався шлях
В дві зупинки тролейбуса,
в п»ять пісень з плейлиста, в три цигарки
Кожен з них, приходив, випадковим гостем,
Сусідом по транспорту, посмішкою серед сірої осені
Поштовхом в спину
Кожен з них……
Лишався
На день, на осінь, на рік
На…….
кілометри списаних ліній, розбитих чашок
Всі вони йшли……. Лишаючи по сОбі
списані авторучки, футболки, запахи.
Мерехтлива тиша змінювала кольори, пори року, імена,
Місця зустрічей, яких не змінити, та все ж…..
Кожен з них…..лишився в мені
Страхом першого побачення, відчуттям крил, десятками віршів
Я й тепер готова бити пики тим, хто говорить про них погано
І нехай все в минулому…… В кожному з них, лишилася Я…….
ID:
576176
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.04.2015 23:23:43
© дата внесення змiн: 21.04.2015 23:23:43
автор: шоколад
Вкажіть причину вашої скарги
|
