Надворі вже гуляє злотокоса осінь.
Холодним вітром, що летить у далину,
Барвисто й радісно вона підносить
Пожовкле листя в синьооку вишину.
Танцює дощ по черепиці п'яно,
Осінню пісню грає на гілках.
Він із небес все ллє і в'яне,
І розквіта у крихітних струмках.
Гортає тихий вітер несміливо
Старої книги жовті сторінки.
І час від часу закида грайливо
Осіннього дощу маленькі крапельки.
А навкруги блакитно-сірий колір,
І до весни наступної неблизько…
Іде по вулиці червона парасоля,
Під нею йде руде дівчисько.
復活身
