Не нав"язуй мені - думку свою,
Не нав"язуй мені, що любити мені,
Що красиво що ні, і що бачить в вікні,
Не нав"язуй мені, не нав"язуй мені!
Не нав"язуй мені! Ти що Бог цих світів?
Ти що янгол небесний чи володар вітрів?
Ти що знаєш як треба, ти що знаєш як буть?
Чи можливо пізнав древніх літер всю суть?
Не нав"язуй мені, бо я знаю сама,
Хто кохання моє і де доля моя,
Який колір іде і що слухать мені,
Не нав"язуй мені! Не нав"язуй мені!
Ти в піжонстві своєму загубився вже сам
І мене хоч втягнути в цей манірний бедлам.
Я ж не та, так і знай! Я не буду як всі!
Я відстою той світ, що розквіт у душі!
І не хай всі кричать, посміхаються зло,
Я пройду крізь роки, бо мені всеодно,
Вже нестати як всі, тай не хочу мабуть,
Головне пронести крізь життя свою суть!
P.S. Вже пробачте за риму скупу і малу,
Та кричала душею крізь свідомість твою!
