"Гляди, він бачить всіх людей наскрізь,
він знає й твій "байдужий" погляд
і хто б до цього окуліста не поліз,
усіх він ставить у шеренгу, поряд."
Здається вартим муж цей того,
щоб я йому покращив зір,
Та, чорт! Кохання навкруг нього.
Гадав - мисливець? Ні - лиш звір.
"А цей, з літами на волоссі
так красномовно все веде,
неначе сад його ще й досі
завянути не встиг ніде."
Стривай. Заглянь в його словник,
шукай на букві "г", де "кара".
Знайшов? Розумний садівник
вже б викорчував. Цей - нездара.
"Чого мовчиш, похмурим став?
Є насолода, Жінка, друзі.
Погано? Як там хтось казав:
"Не все минає в чорній смузі!"
Мовчи! Не дай патякать знов,
не варто цим відволікатись,
багато хто з таких розмов
порожній прагне виливатись.
"Ось, поруч. Приязно мовчить,
прищурив око, губи - сміхом.
У нього голос не тремтить
упевнений аж достолиха."
Ця впевненість в ньому лиш лжа.
І не комусь - собі самому.
На дзеркалах у нього ржа.
Йому не варто буть одному.
"Отой, він має сильний вплив,
диви, яка довкола зграя!
Ану піддай йому чортів
хай раз лиш облизня спіймає."
Він має вплив? То й що із того?
Яка тобі до того справа?
Збирати кволого й слабкого,
скажи мені, чия забава?
хто вони?))))
