Доведеться змиритися з тим,
що все мине.
Доведеться не говорити
про важливе та головне,
доведеться боятись свободи,
триматися меж.
Щастя не оминеш.
щастя не оминеш.
С.Ж.
А кого окрім тебе вона ще буде слухати?
Та і хто ж окрім неї почує тебе?
То лише її янголи у твої двері стукають.
То лише її демони вірять в серце слабке.
Зупини її, прокляту, зупини і спини її.
Бо вона ще не зна, що мости вже розведені.
Бо вона ще не вміє ховати стежки свої.
І вона все ще кличе тебе у молебені.
Їй бо треба слова твої, ті вірші твої писані,
Їй бо треба почути твоє "все буде добре".
І нехай то вже стало потребою-звичкою,
Та без тебе вона не знайде, мабуть, обрій.
Зупини її зараз же та утримай до березня,
Бо як буде весна - вона зразу піде.
Віднайде вона сил дійти іншого берега,
Але поки що стримай її, всім на зле.
Най вона божеволює, най звертає до Демона,
Все пройде й заспокоються ті північні вітри.
І настане та ніч, запитаєшся: "Де вона?",
А вона не тікала, бо вона то є ти.