Пекучий лід,що пронизує душу -
проникаючи поглядом,пробиває наскрі́зь.
Сьогодні без слів вам промовити мушу -
нема в ньому осуду,болю, чи сліз.
Можливо,краплина гіркої науки,
із присмаком пряним відвертих розмов.
Одним я протягую,поглядом,руки.
Комусь ним дарую безмежну любов.
А іншим...Лиш кину цей холод пекучий.
О,ні, - це не зверхність!Тут причини нема.
В очах - то що мить ... діа́лог беззвучний.
В очах, - в глибині ... заховалась душа.